Крізь безодню до світла (Krіz' bezodnju do svіtla)

Під липами затишного міста, попивши кави та поблукавши тихими вуличками, доля вирішує, що прийшов час їй утрутитися в життя трьох подруг – Віри, Христини та Мар’яни… Різні, як земля, вода й вогонь… Однакові, як… Як можуть бути однакові три самотні жінки, нещасливе кохання і невдалі шлюби у яких залишилися в минулому, а тепер лише квартира, робота та, іноді, спільні посиденьки в улюбленій кав’ярні. Але все раптово зміниться однієї весни. Випадковий попутник у маршрутці чи неочікуваний телефонний дзвінок – коханню не важливо, де і з чого розпочати свою пристрасну мелодію. Тільки серце вестиме героїнь, роблячи вибір усупереч усім законам логіки і зовсім не передчуваючи страшної небезпеки, що нависла над ними трьома: поруч полює холоднокровний убивця, і він ще жодного разу не схибив… Сподіватися залишається лише на долю, а доля – теж жінка. (Pіd lipami zatishnogo mіsta, popivshi kavi ta poblukavshi tihimi vulichkami, dolja virіshuє, shho prijshov chas їj utrutitisja v zhittja tr'oh podrug – Vіri, Hristini ta Mar’jani… Rіznі, jak zemlja, voda j vogon'… Odnakovі, jak… Jak mozhut' buti odnakovі tri samotnі zhіnki, neshhaslive kohannja і nevdalі shljubi u jakih zalishilisja v minulomu, a teper lishe kvartira, robota ta, іnodі, spіl'nі posiden'ki v uljublenіj kav’jarnі. Ale vse raptovo zmіnit'sja odnієї vesni. Vipadkovij poputnik u marshrutcі chi neochіkuvanij telefonnij dzvіnok – kohannju ne vazhlivo, de і z chogo rozpochati svoju pristrasnu melodіju. Tіl'ki serce vestime geroїn', robljachi vibіr usuperech usіm zakonam logіki і zovsіm ne peredchuvajuchi strashnoї nebezpeki, shho navisla nad nimi tr'oma: poruch poljuє holodnokrovnij ubivcja, і vіn shhe zhodnogo razu ne shibiv… Spodіvatisja zalishaєt'sja lishe na dolju, a dolja – tezh zhіnka.)