Коло Елу (Kolo Elu)

Роман, відзначений дипломом літературного конкурсу «Коронація слова» 2016 року та спеціальною відзнакою від Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка, розповість про нескінченне коло життя, круговерть людських доль в історії країни. З повагою та острахом притишуючи голос, розповідали дорослі про верболозове коло Елу — таким був перший спогад дитинства малої Ганни-Софії. Дивний хлопець, що вмів розмовляти зі звірями та викликати зливу, сплів його для односельців, щоб провіщати їм майбутнє. Колись воно хитнулося вчергове: вперше — для неї, востаннє — для її матусі. Давно немає вже того хлопчини, а невидиме коло все розгойдується, котиться собі далі. Через довоєнну оселю львівського лікаря, її батька, через Другу світову і Афганістан, окупації, арешти і переховування, втрати, розлуки з рідними — і через перше та єдине на все життя її кохання, заплутані чи прямі, як промінь сонця, долі-стежки її дітей та онуків. Сьогодні, у переддень свого дев’яностоліття, Ганна-Софія вирушить у подорож рідним Львовом на старому трамваї, щоб пригадати все і замкнути ще одне коло… (Roman, vіdznachenij diplomom lіteraturnogo konkursu «Koronacіja slova» 2016 roku ta specіal'noju vіdznakoju vіd Kiїvs'kogo nacіonal'nogo unіversitetu іm. T.G. Shevchenka, rozpovіst' pro neskіnchenne kolo zhittja, krugovert' ljuds'kih dol' v іstorії kraїni. Z povagoju ta ostrahom pritishujuchi golos, rozpovіdali doroslі pro verbolozove kolo Elu — takim buv pershij spogad ditinstva maloї Ganni-Sofії. Divnij hlopec', shho vmіv rozmovljati zі zvіrjami ta viklikati zlivu, splіv jogo dlja odnosel'cіv, shhob provіshhati їm majbutnє. Kolis' vono hitnulosja vchergove: vpershe — dlja neї, vostannє — dlja її matusі. Davno nemaє vzhe togo hlopchini, a nevidime kolo vse rozgojduєt'sja, kotit'sja sobі dalі. Cherez dovoєnnu oselju l'vіvs'kogo lіkarja, її bat'ka, cherez Drugu svіtovu і Afganіstan, okupacії, areshti і perehovuvannja, vtrati, rozluki z rіdnimi — і cherez pershe ta єdine na vse zhittja її kohannja, zaplutanі chi prjamі, jak promіn' soncja, dolі-stezhki її dіtej ta onukіv. S'ogodnі, u peredden' svogo dev’janostolіttja, Ganna-Sofіja virushit' u podorozh rіdnim L'vovom na staromu tramvaї, shhob prigadati vse і zamknuti shhe odne kolo…)