Куди та як правильно писати скаргу, заяву, претензію, клопотання, щоб відстояти свої права. Зразки типових документів (Kudi ta jak pravil'no pisati skargu, zajavu, pretenzіju, klopotannja, shhob vіdstojati svoї prava. Zrazki tipovih dokumentіv)

2014

Вступ

Щиро дякуємо читачеві за інтерес до цієї книги. Сподіваємось, матеріал буде корисним для читачів — не юристів, яким самостійно необхідно відстоювати свої права і в суді також.

Метою цієї книги є ознайомлення читача з основами процесуальних норм та правил для захисту своїх інтересів, а також можливість самостійно застосовувати такі норми на етапі, коли звернутися до спеціаліста неможливо або потрібно здійснити процесуальну дію негайно.

У будь-якому разі наголошуємо, що ця книга не є довідником стосовно всіх можливих питань сучасного процесуального захисту, а у складних випадках бажано користуватися порадами спеціалістів. Зважте й на те, що юристи, які представляють інтереси своїх клієнтів, так само звертаються до фахівців відповідних галузей для більш правильного та повноцінного вирішення питань, що виникають. Судді ж використовують досвід науковців та залучають експертів для вирішення специфічних питань у судовому процесі.

Тому, якщо інформація з цієї книги допоможе здійснити основні процесуальні рухи, уникнути грубих помилок та бездіяльності у зв’язку з тим, що читач не може зорієнтуватися у питанні, то цього буде вже достатньо.

У цій книзі ми торкнулись питань подання та складання процесуальних документів, які можуть стати у пригоді у найбільш поширених суспільних відносинах. Оскільки надання та використання процесуального документа без усвідомлення пов’язаних з ним норм матеріального права є недостатнім, до зразків та прикладів наведено також посилання та подано ґрунтовні пояснення.

Процесуальні документи, що правлять за зразки, використовували на практиці, утім, під час написання цієї книги їхні тексти було відповідно знеособлено. Будь-який збіг з реальними особами є випадковим.

Звернення до державних органів

Взаємодія із органами держави та органами місцевого самоврядування у громадян відбувається переважно в односторонньому порядку — шляхом впливу цих органів на їх життя в процесі реалізації владних повноважень. Зворотний зв’язок здійснюється переважно шляхом безпосереднього звернення громадян до цих органів.

Відповідно до ст. 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Зазначена норма Конституції є нормою прямої дії, але детальний порядок практичної реалізації цього права громадянами України регулює Закон України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 р.

Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Види звернень

Зміст і характер звернення обумовлено його видом.

Пропозиція, або зауваження, — звернення громадян, де висловлюють поради, рекомендації щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

На практиці, на жаль, для вас практичного значення цей різновид звернення не має. Скоріш за все ви отримаєте відповідь типу «Уважно розглянули — обговорили — врахуємо у подальшій роботі». Інших результатів сподіватися не варто.

Заява — звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених чинним законодавством прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.

Клопотання — письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга — звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями або бездіяльністю, рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян, посадових осіб.

Найбільш поширеними є такі звернення громадян, як скарги і заяви.

Звернення можна надсилати на адресу органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації або безпосередньо на адресу посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків. Причому подавати звернення необхідно до тих органів, установ і тих посадових осіб, від яких залежить вирішення цього питання.

Якщо питання, порушені у зверненні, не входять до повноважень адресата, звернення мають переслати за належністю відповідному органу або посадовій особі у строк не більше п’яти днів. Про це слід повідомити громадянинові, що подав звернення.

Також звертаємо увагу, що, за чинним законодавством, скарги не можна направляти для розгляду тому органу (посадовій особі), дії або рішення якого оскаржують. Подібні дії особи, яка отримала ваше звернення, є прямим порушенням ст. 7 Закону України «Про звернення громадян».

Звернення може бути усним або письмовим.

Усне звернення громадянин викладає на особистому прийомі, і посадова особа записує його в журналі (книзі) при­йому. При цьому реєструють прізвище, ім’я та по батькові відвідувача, його адресу, суть питання, прізвище особи, яка веде прийом, і результати розгляду звернення. Наприкінці прийому громадянинові повідомляють про прийняте за зверненням рішення або, якщо вирішення питання належить до компетенції іншого органу, мають посприяти у з’ясуванні цього органу, визначенні його місцезнаходження, телефонів тощо.

Однак застосовувати усну форму звернень не рекомендуємо, оскільки, на жаль, практика свідчить про небажання посадових осіб державних органів вирішувати будь-які питання в подібному оперативному режимі. Скоріш за все ви марно витратите час, оскільки після усного прийому у вас не буде на руках доказів звернення до державного органу (посадової особи). Це стосується і випадків, якщо робота установи з громадянами побудована на особистому прийомі громадян з однотипних питань. Вам скоріш за все буде запропоновано заповнити письмову заяву встановленого зразка.

Отже, якщо маєте бажання особисто поспілкуватися із посадовою особою, підготуйте заздалегідь і належним чином оформлене письмове звернення.

Письмове звернення надсилають поштою або передають до відповідного органу, установи особисто або через уповноважену особу, якщо повноваження цієї особи оформлено відповідно до чинного законодавства.

Якщо ви передаєте звернення безпосередньо до органу, вимагайте на копії звернення (ви, сподіваємось, не забули взяти із собою копію?) відбитка штампу чи печатки установи із датою отримання звернення органом і підписом особи, яка його прийняла.

Якщо ви вирішили звернення передати поштою, завжди відправляйте рекомендовані листи (у вас на руках залишиться квитанція, яка є доказом того, що ви відправляли звернення до певного органу). Крім цього, можна скористатися такою послугою пошти, як відправлення листа із повідомленням (тоді як доказ ви можете наводити дату отримання листа органом, який повинен його розглядати) і відправлення цінного листа із описом вкладення до конверта (таку форму обирають на підтвердження того, що саме ви відправили цього листа, і використовують в особливо складних випадках, зокрема в разі небажання органу розглядати подане звернення).

Про результати розгляду громадянинові можуть повідомити в письмовій або усній формі за його бажанням.

Наполегливо радимо скористатися наданим вам правом отримати відповідь письмово. Найбільш досвідчені заявники і скаржники додають у кінці звернень фразу «Про результати розгляду звернення прошу повідомити мене письмово протягом передбаченого ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» строку». Очевидно, вважають не зайвим застерегти орган, який розглядає звернення, від порушень строку його розгляду.

Подавати скаргу можна як особисто, так і через уповноважену на це іншу особу. Скаргу в інтересах неповнолітніх і недієздатних осіб подають їхні законні представники.

Складання звернень

Текст звернень, а також рішень і відповідей на них складають українською або іншою мовою, прийнятною для сторін.

Для того щоб звернення могло бути розглянуте і на нього було отримано відповідь, воно має бути грамотно складене, тобто містити всі необхідні складові частини — реквізити.

У зверненні обов’язково має бути зазначено:

— прізвище, ім’я, по батькові громадянина, що звернувся;

— місце його проживання (будьте уважні — на вказану адресу прийде відповідь);

— суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви або скарги, прохання або вимоги.

— підпис заявника (заявників, якщо звернення колективне) із зазначенням дати.

Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов’язковому прийняттю та розгляду.

Звернення, оформлене без дотримання перелічених вимог, повертається заявникові з відповідними роз’ясненнями зазвичай не пізніше ніж через 10 днів від дня його надходження.

Також розгляду не підлягають повторні звернення до одного й того самого органу від одного й того ж громадянина з одного й того самого питання, якщо перше вже було вирішено по суті, а також скарги на оскаржувані рішення і звернення від осіб, яких визнано судом недієздатними.

Скарга на рішення, що оскаржувалось, може бути подана до органу або посадовій особі вищого рівня протягом одного року від моменту його прийняття, але не пізніше одного місяця від часу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням. Скарги, подані з порушенням зазначеного терміну, не розглядають.

Звісно, пропущений через поважну причину термін може бути поновлено органом чи посадовою особою, що розглядає скаргу, але краще не сподіватися на добру волю державних органів і оскаржувати їхні рішення своєчасно.

До звернень можна додавати різні довідкові матеріали в оригіналах або копіях. Радимо в оригіналах документи не подавати, якщо тільки нормативними актами щодо органу, який буде розглядати звернення, не встановлено відповідну форму звернення з наданням оригіналів. Додавайте копії.

Усі звернення мають розглядати і вирішувати не довше одного місяця від дня їх надходження. Граничний строк розгляду звернень, що не потребують додаткового вивчення, не більше 15 днів від дня їх одержання.

Якщо упродовж місячного строку вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник зобов’язані встановити строк для його розгляду, про що обов’язково повідомляють особі, яка подала звернення. При цьому загальний строк розв’язання питань, порушених у зверненні, не може перевищувати півтора місяця.

Під час розгляду заяви або скарги громадянин має право:

— особисто викласти аргументи особі, яка перевіряла заяву або скаргу, і брати участь у перевірці поданої скарги або заяви;

— ознайомлюватися з матеріалами перевірки (радимо не нехтувати цим правом. Перш ніж оскаржувати дії особи, яка проводила таку перевірку, варто ознайомитись із матеріалами, спираючись на які вона прийняла рішення не на вашу користь, — це надасть вашій скарзі на її дії обґрунтованості);

— подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, що розглядає заяву або скаргу;

— бути присутнім під час розгляду заяви або скарги;

— користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, що здійснює правозахисну функцію, оформивши це повноваження у встановленому законом порядку;

— одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви або скарги;

— виражати усно або в письмовому вигляді вимоги до дотримання таємниці розгляду заяви або скарги;

— вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень установленого порядку розгляду звернень.

У разі задоволення скарги орган або посадова особа, які прийняли неправомірне рішення щодо звернення громадянина, повинні відшкодувати йому завдані матеріальні збитки, пов’язані із поданням і розглядом скарги, обґрунтовані витрати, понесені у зв’язку з виїздом для розгляду скарги на вимогу відповідного органу, і втрачений за цей час заробіток. Спори про стягнення витрат розглядають у судовому порядку.

Громадянинові на його вимогу в порядку, встановленому чинним законодавством, також може бути відшкодовано моральний збиток, завданий неправомірними діями або рішеннями органу чи посадової особи під час розгляду скарги. Однак розгляд таких спорів у більшості випадків потребує значно більше часу, ніж боротьба за належний розгляд звернення, а результати у вигляді грошового стягнення будуть скоріше за все незначними.

Контроль за дотриманням законодавства про звернення громадян відповідно до своїх повноважень здійснює вищий орган відносно того, до якого ви звернулися зі скаргою. Нагляд за дотриманням законодавства про звернення громадян здійснюють органи прокуратури України.

Тому правила ефективного звернення такі:

1. Ви звертаєтесь із письмовим зверненням до органу, який повинен у межах своєї компетенції вирішити ваше питання.

2. Якщо вам надано відповідь або прийнято рішення, яке вас не задовольняє та яке ви вважаєте незаконним чи необґрунтованим, ви можете оскаржувати такі дії до вищого органу.

3. Якщо ви не отримали протягом певного строку відповіді взагалі (від будь-якого з органів) або вищий орган перенаправив вашу скаргу до нижчої інстанції, чиї дії ви оскаржили, і ухилився від розгляду її по суті, ви оскаржуєте такі дії до прокуратури.

4. Не звертайтесь з одного і того ж приводу до одного і того самого органу, якщо він відмовив вам у задоволенні ваших вимог. Ви марно витратите час.

5. Одночасно після подання звернення до нижчого органу не розсилайте копії звернення до усіх вищих інстанцій.

Як отримати інформацію

Окремо, на нашу думку, слід зупинитися на питанні про звернення до державних органів з метою отримання від них будь-якої інформації. З 10 травня 2011 р. набув чинності Закон України «Про доступ до публічної інформації», яким досить детально урегульовано це питання.

Так, ви маєте право запросити в органу влади будь-яку інформацію, якою він володіє. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним, подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

Письмовий запит подають у довільній формі, але він має містити:

1) ім’я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв’язку, якщо такий є;

2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачеві це відомо;

3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Вам можуть відмовити у наданні інформації, якщо:

— інформація становить державну, банківську, слідчу або іншу, прямо передбачену законом, таємницю;

— інформація є конфіденційною, тобто ці дані надано іншими особами або зібрано щодо інших осіб у межах здійснення повноважень цим органом;

— інформація є суто службовою (внутрішнє листування, доповідні записки, супровідні листи тощо).

Ви маєте право вимагати (авжеж у письмовому вигляді) чіткого посилання на закон, якщо якусь інформацію від вас закриватимуть.

Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надають інформацію, доступ до якої необмежений. Тобто якщо в документі, яким ви цікавитеся, є секретна інформація, вам зобов’язані його надати, але із закриттям цих даних. Особливої значущості це набуває під час спілкування з правоохоронцями.

Інформацію, яку ви просите, вам повинні надати протягом 5 робочих днів. Якщо ж ця інформація стосується життя або здоров’я, її мають надати упродовж 48 годин. Відповідь можуть затримати до 20 робочих днів, якщо потрібно зібрати значний обсяг інформації, але про це вас мають повідомити упродовж перших 5 днів й аргументувати причину затримки.

У приміщенні державного органу вам зобов’язані надати місце для ознайомлення з документами, крім того, закон дозволяє вам прийти в офіційне приміщення зі своїм фотоапаратом, сканером чи блокнотом, щоб скопіювати документ.

За загальним правилом, інформацію надають безкоштовно. У разі надання органом копій до 10 сторінок документів вам мають скопіювати безкоштовно. Якщо треба скопіювати більше сторінок, ви маєте оплатити тільки фактичні витрати на копіювання, які, до речі, не можуть бути вищими, ніж затвердить уряд.

Якщо вам не дали інформацію, яка вам потрібна, ви маєте право поскаржитися керівникові органу влади або звернутися до суду. Згідно зі ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, посадова особа, яка запізнилася з відповіддю або не відповіла належним чином, може бути оштрафована на значну суму. Крім того, якщо зазначена особа є державним службовцем, її також можна притягнути за порушення в межах антикорупційного законодавства.

Зразки документів

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

вул. П. Орлика, 8

м. Київ

01043

Петрова Петра Петровича

вул. Сільська, буд. 12, кв. 55

м. Харків

61001

Інформаційний запит

Відповідно до ст. 34 Конституції України, ст. 3, 4, 5, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», ст. 5, 9, 28, 29, 32, 33 Закону України «Про інформацію», прошу надати мені інформацію: щодо стану розгляду касаційної скарги позивача по справі № 2-233/09 за позовом гр. І. І. Іванова до гр. П. П. Петрова про визнання договору недійсним.

Відповідь на інформаційний запит прошу направити за адресою: 61001 м. Харків, вул. Сільська, буд. 12, кв. 55.

Ознайомлений(-а) з вимогами Закону України «Про доступ до публічної інформації» щодо відшкодування фактичних витрат на копіювання та друк копій документів обсягом більш ніж 10 сторінок.

13.06.2012 р. ______________ (Підпис) П. П. Петров

Начальнику КП «ЖПС»

Сидорову С. С.

Арсенова Арсенія Арсеновича,

що мешкає за адресою:

вул. Сільська, буд. 12, кв. 53

м. Харків

61100

Петрова Петра Петровича,

що мешкає за адресою:

вул. Сільська, буд. 12, кв. 55

м. Харків

61100

Скарга

У зв’язку із бездіяльністю Ваших підлеглих вимушені звернутися безпосередньо до Вас. Так, внаслідок танення снігу на даху будинку ще 25 лютого у наших квартирах почала текти стеля. Вода, що крапала зі стелі на стіни, пошкодила проводку. Світла нема з 27.02.2011 р., й увімкнути його неможливо, оскільки згоріла проводка. Жодна розетка не працює. Стіни сирі та наелектризовані, що загрожує нашому життю. Побутова техніка — холодильники, телевізори, пральні машини — теж не працюють.

Сніг із даху над нашими квартирами ми із сусідами почали скидати самі, тому що на наші дзвінки Ваші працівники не реагували. Нам довелося писати скаргу, після чого з’явився покрівельник, який відкинув частину снігу над нашими квартирами. Однак над сусідніми квартирами на даху будинку ще залишається сніг, і вода продовжує просочуватися в наші квартири.

У квартирі № 58 щойно було зроблено ремонт. Зараз же стеля і стіни мокрі, у плямах, фарба зі стелі і стін відлущується. Налагодити освітлення не вдається. Ще гірше становище у квартирі 55: вода заливає не лише стіни, від яких повністю відклеїлися шпалери, а й меблі. Двері настільки намокли, що не закриваються. Мені, пенсіонеру, неможливо вийти з квартири й купити продукти не лише для себе, а й для доньки — інваліда з дитинства. До речі, ми зробили все, щоб не допустити затоплення мешканців нижніх поверхів.

Наші неодноразові звернення до керівництва КП «ЖПС» Пролетарського району м. Харкова жодною мірою не вплинули на покращення ситуації (копії звернень та відповідей додаємо). При цьому ми щомісяця платимо комунальні послуги, заборгованості нема.

Просимо сприяти у негайному розв’язанні наших проблем: відремонтувати дах, налагодити електроосвітлення та виконати ремонт стелі і стін.

Додатки: за текстом на ____ арк.

11.03.2011 р. (Підписи)

Інспекція з питань захисту прав

споживачів у Харківській області

вул. Сумська, 45

м. Харків

61022

Петрова Петра Петровича

вул. Сільська, буд. 12, кв. 55

м. Харків

61001

Скарга

11.11.2012 р. мною в магазині за адресою м. Харків, вул. Торгівельна 1 у ООО «Підприємець» було придбано холодильник «Північ», серійний номер 1343736734 (копію накладної та чеку додаю).

Гарантійний термін на виріб сплинув 11.11.2013 р., але, відповідно до ч. 10 ст. 8. Закону України «Про захист прав споживачів», споживач має право пред’явити виробникові (продавцеві) вимогу про безоплатне усунення недоліків товару після закінчення гарантійного строку. Цю вимогу можна пред’явити протягом установленого строку служби, а якщо такий не встановлено — протягом десяти років, якщо в товарі було виявлено істотні недоліки, допущені з вини виробника.

Строк служби виробу відповідно до паспорта, який було додано до товару, становить 7 років.

Наявність істотного недоліку підтверджено експертним висновком сервісного центру, до якого я звернувся (копію додаю).

Моє звернення від 21.11.2013 р. продавець проігнорував, строк відповіді на звернення, у тому числі загальний (30 днів), сплинув. Звернення було направлено продавцю листом з повідомленням (копію квитанції додаю).

Прошу розглянути мою заяву та зобов’язати ООО «Підприємець» шляхом надання йому відповідного припису виконати мої законні вимоги, викладені в зверненні, та припинити порушення моїх прав як споживача.

Додатки:

1. Розрахунковий документ на 1 арк.

2. Паспорт на 2 арк.

3. Експертний висновок на 2 арк.

4. Звернення до продавця із квитанцією про відправлення на 2 арк.

20.12.2013 р. (Підпис) П. П. Петров

Загальна інформація про судову систему в Україні

Судочинство

Судова влада в Україні, відповідно до Конституції, здійснюється незалежними та безсторонніми судами, які утворені згідно із законом. Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається. Судову владу реалізують професійні судді та у визначених законом випадках народні засідателі і присяжні шляхом здійснення правосуддя в межах відповідних судових процедур.

Відповідно до загальних засад судочинства кожній особі гарантовано захист її прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами й юридичними особами України. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого її віднесено процесуальним законом.

Правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак.

Кожен має право користуватися правовою допомогою, але не слід вважати, що зазначене є гарантією надання такої допомоги із боку суду або органів держави. Безоплатно цю допомогу надають лише у випадках, прямо передбачених законом.

Згідно із Законом України «Про судоустрій та статус суддів», ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Кожен, хто не є стороною у справі, має право на вільний доступ до судового рішення в порядку, встановленому законом.

Зазначений порядок регульовано Законом «Про доступ до судових рішень», однак декларовану «вільність» доступу, відповідно до цього Закону, суттєво обмежено.

Найпростіший спосіб отримати доступ до судового рішення, яке вас цікавить, — зайти на сайт http://www.reyestr.court.gov.ua, де ви (якщо сайт буде у робочому стані, якщо сервіс пошуку знайде те, що вам треба, та якщо таке рішення взагалі внесене до бази Єдиного державного реєстру судових рішень) зможете ознайомитись з текстом рішення, з якого вилучено будь-які дані щодо сторін та інших осіб, які брали участь у справі.

Якщо такого документа недостатньо, у вас є право звернутися до апарату відповідного суду з письмовою заявою про:

— надання можливості ознайомитися із судовим рішенням;

— надання можливості виготовити в приміщенні суду копії судового рішення за допомогою власних технічних засобів (фотоапарата, наприклад);

— виготовлення копії судового рішення апаратом суду.

Майте на увазі, що в заяві необхідно детально обґрунтувати, чому судове рішення безпосередньо стосується ваших прав, свобод, інтересів чи обов’язків.

Заяву має невідкладно розглянути службова особа апарату суду. Якщо ж ця заява потребує додаткового вивчення, її розгляд може тривати протягом трьох робочих днів. Копію судового рішення, виготовлену апаратом суду, засвідчують відповідальною службовою особою апарату суду та печаткою суду із зазначенням дати і видають за плату в розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір».

До речі, у наданні доступу завжди може бути відмовлено (і відмовляють!), посилаючись на те, що зазначене рішення безпосередньо не стосується прав, свобод, інтересів чи обов’язків особи, що звернулася.

Розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, установлених процесуальним законом. Учасники судового процесу та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, можуть використовувати портативні аудіотехнічні засоби. Проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, відеозапису, а також транслювання судового засідання допускається тільки за дозволом суду. Під час розгляду справ перебіг судового процесу фіксують технічні засоби суду.

Розгляд справи у закритому судовому засіданні допускається за вмотивованим рішенням суду у випадках, передбачених процесуальним законом.

Відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів», судочинство і діловодство в судах України провадять державною мовою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють. Ці гарантії, зокрема, полягають у тому, що, відповідно до Закону України «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин», у порядку, який встановлено процесуальним законом, у судах, крім державної, можна використовувати регіональні мови або мови меншин.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Наприклад, ст. 382 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню.

Судову систему України становлять суд конституційної юрисдикції та суди загальної юрисдикції. Крім того, на сьогодні можна виділити п’ять основних різновидів судочинства: цивільне, кримінальне, господарське, адміністративне, а також з розгляду справ про адміністративні правопорушення.

Конституційний Суд

Єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України.

Громадяни, іноземці, особи без громадянства та юридичні особи можуть звертатися до Конституційного Суду лише з питань офіційного тлумачення Конституції та законів України. Вимоги до таких звернень встановлено Законом України «Про Конституційний Суд України» від 16 жовтня 1996 р.

Формою звернення зазначених осіб до Конституційного Суду України є конституційне звернення.

Конституційне звернення — це письмове клопотання до Конституційного Суду України про необхідність офіційного тлумачення Конституції та законів України з метою забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи.

Конституційне звернення надсилають до Конституційного Суду України як поштову кореспонденцію або подають безпосередньо до Секретаріату Суду. Звернення має відповідати вимогам, які встановлені Законом, до форми, змісту та підстав для такого звернення (недотримання заявником хоча б однієї з цих вимог є підставою для відмови у прийнятті до розгляду конституційного звернення).

У конституційному зверненні обов’язково зазначають:

1) прізвище, ім’я, по батькові громадянина України, іноземця чи особи без громадянства, адресу, за якою особа проживає, або повну назву та місцезнаходження юридичної особи;

2) відомості про представника особи за законом або уповноваженого за дорученням;

3) статті (окремі положення) Конституції та/або законів України, тлумачення яких має дати Конституційний Суд України;

4) обґрунтування необхідності в офіційному тлумаченні положень Конституції та/або законів України;

5) дані щодо інших документів і матеріалів, на які посилаються суб’єкти права на конституційне звернення (копії цих документів і матеріалів додають);

6) перелік документів і матеріалів, що додають.

До конституційного звернення має бути додано:

— тексти статей (окремих положень) Конституції та/або закону України, офіційне тлумачення яких необхідно надати, із зазначенням джерел їх опублікування;

— довіреність або інший документ, що підтверджує повноваження представника за законом