Вірність і невірність

Розділ 1

Чому вірність важлива?

Чому тема вірності і невірності є важливою? Я впевнений, що моє бажання навчати цьому походить від Бога, і на це є кілька причин. Передусім, значимість цієї теми підтверджується Сло- вом Божим: у Писанні знаходимо численні розповіді про відда- них і зрадливих людей. Всі ці історії дуже повчальні.

За кілька років служіння я багато дізнався про вірних і невір- них людей. Я бачив, який вплив вони чинять на церкви та слу- жіння. Прочитавши кілька наступних сторінок, ви дізнаєтесь, чому тема вірності є важливою.

Сім причин, чому тема вірності є важливою

1. Вірність — основна риса, що повинна бути властива служителеві.

Недосвідчена людина вважає: чим більше ми обдаровані, тим більше придатні до служіння.

Із свого невеликого досвіду можу сказати, що у церкві саме вірні та віддані люди найбільш придатні бути лідерами.

Товариський і примітний!

Через недосвідченість люди думають, що дружелюбний та товариський брат міг би стати добрим пастором. Або ж лю- дина з хорошими ораторськими здібностями — чудовим про- повідником. Не припускайтеся цієї помилки! Біблія навчає, що саме вірність — і ніщо інше — є головною вимогою для тих, хто хоче бути лідером.

«…ще шукається в доморядниках, щоб кожен був знайдений вірним». ~1-е до Коринтян 4:2

Я працював з багатьма чудовими пасторами. Більшість з них були не надто товариськими, примітними чи особливо обдаро- ваними. Але час довів, що вони є найкращим дарунком, який Бог дав Своїй церкві й мені.

2. Потрібно перемагати П’яту колону.

Дуже рано у служінні я усвідомив, що диявол добре знається на тому, як руйнувати церкву зсередини. Бо іншими, сторонніми ме- тодами він майже неспроможний подолати хорошого, поклика- ного Богом служителя, відомого добрими вчинками. Як сказав Ісус:

«…надходить князь світу цього, а в Мені він нічого не має». ~Івана  14:30

Часто сатана не має приводу, щоб розпочати проти нас смертельні нападки ззовні. Зі слів Господа зрозуміло, що у во- рога не було жодних підстав, щоб знищити Ісуса, хоча він і пе- реслідував Його. Так само і в житті багатьох помазаників Божих: сатана не може їх здолати, тому змушений діяти через іншу людину, нападати зсередини. У випадку з Ісусом сатана використав зрадника (Юду).

Спадає на згадку прочитана мною історія про одного генерала, що оточив велике місто, намагаючись його завоювати. Це місто було міцно укріплене високими, велетенських розмірів мурами та брамами. Генерал обступив місто і був готовий до нападу.

Один з друзів підійшов до нього і спитав: «Генерале, як ви зби- раєтеся подолати оборону цього великого міста? Історії невідоме ім’я чоловіка, здатного на подібне».

Генерал посміхнувся і сказав: «В мене є п’ята колона. Я споді- ваюся на вчинену ними хитрість».

Його товариш із здивуванням запитав: «Що за п’ята колона? Я думав, у вас лише чотири колони».

Генерал відповів: «Ні, в мене є ще й п’ята колона».

«О, розумію. Це, мабуть, спеціальний диверсійний загін чи по- вітряний десант?» — спитав чоловік.

Я воюватиму зсередини

Генерал розсміявся: «Ні, зовсім ні. П’ята колона — це мої шпи- гуни, агенти, друзі та прихильники, які вже перебувають в місті. Трохи зачекай. Вони відчинять ці великі брами зсередини, і моя армія ввірветься в місто».

Це єдиний спосіб, у який ворог може зруйнувати успішне та сильне служіння: руйнування повинно розпочатись зсередини. П’ята колона у служінні — це невірні, лукаві, лицемірні та не- вдоволені люди. Якщо таким людям дозволити чинити свавілля, на що вони вельми здатні, то вони зруйнують церкву.

Я мав невірного помічника

Багато років тому, на початку свого служіння, я із власного досвіду зрозумів, що значить мати невірного партнера. Цей чо- ловік, хоча офіційно і був моїм заступником і помічником, не вірив у мене і весь час нарікав на мене.

В його домі зустрічалися усі невдоволені люди з церкви. Кож- ного разу, при зустрічі, вони обговорювали і критикували мене. Іноді вони говорили про те, як я проповідую, іншим разом — про те, як я відсьорбую воду під час проповіді. А хтось вважав, що я був недостатньо дружнім. Завдяки Господу мені стало про це ві- домо, і я молився, запитуючи Бога, що я маю робити.

Бог сказав мені: «Позбався його».

Я перепитав: «Господи, Ти маєш на увазі, що він має залишити церкву?»

І Господь сказав: «Саме так! Прожени його, інакше ти ніколи не матимеш миру, і твоя церква ніколи не буде зростати».

Тож я скликав раду старійшин церкви. На зустрічі я сказав:

«Ось цей брат не служить для мене підтримкою. Він постійно критикує мене».

А своєму колишньому партнеру я сказав: «Я знаю, що ти більше не віриш у мене як у лідера. Я наставляв тебе. Я тебе зро- щував. І сьогодні ти вже занадто самостійний, щоб залишатися під моїм керівництвом».

Я спитав його: «Як ти вважаєш, що нам слід зробити?» Він відповів: «Давайте якось це вирішимо».

Але Господь нагадав мені слова з Писання:

«Глумливого вижени, й вийде з ним сварка, і су- перечка та ганьба припиняться».

~Приповісті 22:10

Вказуючи на свого помічника, я промовив: «Ти знаєш не гірше за мене, що ми не зможемо це вирішити. Ти більше не віриш у мене».

Я продовжив: «Від сьогодні я звільняю тебе від усіх обов’язків у цій церкві».

Він фиркнув: «Що?!» А потім сказав: «Я все одно приходитиму до церкви, навіть якщо мене відсторонять від служіння».

Негайно залиш цю церкву!

Але я сказав йому: «Ні! Ти мусиш піти! Ти не маєш єдності з нами. Своєю присутністю ти руйнуватимеш церкву».

Повірте, що звільнити людину, яка протягом багатьох років була товаришем і партнером, не так легко. Але це потрібно було зробити. Біблія розповідає, що коли у Авраама виникла супе- речка з Лотом, він запропонував Лотові вибрати інший край і

відділитися! Авраам казав: «Якщо ми розділимося, буде мир, і Божа робота зможе продовжуватися».

Невірна людина породжує суперечки, ненависть і нарікання. Це схоже на дим, що наповнює весь будинок. Єдиний спосіб по- збутися диму — це позбутися самого вогню.

Якщо ми бажаємо мати велику церкву, ми повинні звершу- вати служіння в любові та єдності. Якщо ж ми не можемо збері- гати єдність, давайте припинимо це лицемірство! Всіх людей, чиє серце не зі мною, я прошу залишити нашу церкву.

«Хто не зо Мною, той супроти Мене…»

~Матвія 12:30

Якщо буду змушений, я будь-кого попрошу піти. Я не жартую. Я навіть оплачу переїзд та харчування в дорозі! Зате інші люди, які люблять і довіряють один одному, зможуть залишатися в єд- ності і продовжувати свою працю.

Позбавтеся лицемірів!

Я не вмію прикидатися. Я навіть не знаю, як це робити. Але в церкві є багато лицемірів. Вони вдають, що люблять і підтриму- ють вас, але у своїх серцях зневажають вас.

3. Церква повинна бути наповнена Божою любов’ю.

Служіння повинно звершуватись силою любові, єдності та ко- мандної роботи.

«По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою». ~Івана  13:35

Щоб бути успішним та плодотворним у служінні, потрібно виявляти любов, про яку говорив Ісус. Любов знаходить від- гук у людських серцях. Служителі, які трудяться разом у щирій любові, привертають увагу людей. Завжди пам’ятайте, що члени вашої церкви не сліпі. Також вони й не позбавлені слуху. Вони бачать і відчувають розлад і незгоду, якщо такі з’являються в церкві.

Вівці п’ють лише тиху воду

Кожен вівчар повинен знати, що вівці п’ють лише з водойми з тихою водою. Якщо вода темна і бурхлива, вівці триматимуться осторонь. Це тому, що вони не певні, чи нема у цій воді крокодила!

«…на тихую воду мене запровадить!»

~Псалми 22:2

Якщо є недовіра чи зрада, члени церкви стають наляканими, недовірливими і тримаються осторонь.

4. Завдяки вірності можна побудувати велику й успішну команду служителів.

Одна людина може зробити лише те, що в її силах. Один па- стор може бути тільки в одному місці в якийсь певний момент. Він може виконувати служіння лише до тих пір, поки його сили — а вони обмежені — не виснажаться.

Тому кожен, хто хоче розширити своє служіння і принести більше плодів, повинен навчитися працювати з іншими людьми. Це і є команда. Проте краще працювати одному, ніж з коман- дою невірних, роздратованих, роз’єднаних та незадоволених людей. З такими людьми неможливо побудувати успішну ко- манду. Усе, що я зробив до цього часу, стало можливим лише зав- дяки людям, з якими я працюю.

5. Завдяки вірності церква може зрости до великих масштабів.

Сьогодні церкви «Маяк» існують повсюди: в Гані, Південній Африці, Нью-Йорку, Швейцарії та в інших частинах світу. Ці цер- кви є частиною об’єднання, і всі вони залишаються вірними ма- теринській церкві, що знаходиться в Гані. Люди часто запитують мене: «Як ви підтримуєте церкви в стількох різних місцях? Як ви їх контролюєте?»

Така система побудована на вірності. Пастори цих церков — служителі, вірні Богові, мені й баченню церкви «Маяк».

Без вірності будь-які об’єднання церков постійно прохо- дять через процес руйнування. Вони часто діляться на роз- кольницькі групи та менші церкви.

Їхня церква розділена

На згадку спадає історія про одну дочірню церкву, що розко- лолася через відсутність єдності. Якісь давні зерна невірності проявилися невдовзі після збору коштів в місцевій церкві. В ре- зультаті цієї незгоди пастор вирішив залишити цю церкву й за- снувати власну.

Він був настільки розгніваний, що повернув усі гроші, які йому вдалося зібрати. Члени церкви були дуже здивовані, що гроші, які вони пожертвували, були повернені.

Цей пастор розповсюдив багато поганих чуток про свою де- номінацію та її старших служителів. Звичайно, через такі його дії церква невдовзі розпалася.

Любі друзі, я можу без кінця розповідати історії про те, чому у церквах (а надто у дочірніх церквах, заснованих у великих міс- тах) постійно відбувається розкол та розділення. Одне я можу сказати напевно: без принципових і вірних пасторів служіння нашого Господа завжди буде обмежене.

6. Завдяки вірності ми можемо мати довготривале служіння.

В кожної людини є обмежена кількість років для звершення успішного та ефективного служіння. Ісус