Зростання церкви

ЧАСТИНА 1

ЗРОСТАННЯ ЦЕРКВИ ТА ПАЛКЕ БАЖАННЯ

Розділ 1

Зростання церкви та палке бажання

Без пророчих видінь… Приповісті 29:18

Чи насправді видіння веде до зростання церкви?

Багато років тому, у журналі Девіда Йонггі Чо, я прочитав про те, як важливо мати бачення та мрію про зростання церкви. Я раніше не розмів чому та наскільки важливим для церкви є бачення.  

Доктор Девід Йонггі Чо, пастор найбільшої в світі церкви та розповсюджувач концепції церковного зростання, сказав ще дещо незрозуміле для мене. Він сказав: «Ваше бачення формує вас самих. Не ви формуєте своє бачення». Я не зрозумів цього. 

Якщо чесно, я вважав, що питання «наявності бачення» завжди згадувалось в якості стандартного початку будь-якого вчення на тему лідерства.

Слухаючи людей, котрі вчили щодо важливості мати бачення, записувати намічені цілі і т.п., я все ж не розумів того, як це застосувати до зростання церкви. 

Кожен пастор, котрий відвідує конференції із зростання церкви, здавався сповненим бачення та бажання щодо зростання церкви. 

Я думав собі: «Але ж,  всі пастори бажають щоб їх церква зростала, та вони чомусь не зростають. Якщо бажання та бачення веде до зростання церкви, тоді всі церкви були б величезними!»

Ваше бачення повинно бути палким баченням

Йшли роки і я почав розуміти, що те бачення, котре ми маємо, повинно бути палким баченням. Неможна мати поверхневе бачення для великої церкви. Бо приземлене бачення не спонукає вашу церкву до зростання. Бачення повинно з’їдати вас зсередини та палати у вашій душі. Тоді, все, про що говорив доктор Чо відбудеться. Те палаюче бачення перетворить вас на пастора величезної церкви. 

Більш того, за відсутності палкого бачення щодо більшої церкви, ви ніколи не матимете справжнього зростання. 

Саме палке бачення спричиняє зростання церкви, надихаючи вас та скеровуючи на складному шляху до справжнього зростання таким чином, яким цього не може зробити жодна людина. 

Палке бачення стає невидимим двигуном процесу зростання церкви

Перш ніж ви станете пастором великої церкви, мусите пройти довгий та складний шлях. 

Палке бачення та мрія – це невидимий двигун, що скеровує служителя у їх подорожі від пастора маленької церкви до перетворення на пастора мега-церкви. 

Деякі пастори не мають того внутрішнього двигуна, що потрібен їм для здійснення багатьох складних та важливих для зростання церкви завдань. 

Зовнішній вплив не зробить вас пастором мега- церкви.

Ніяка порада чи внесок із зовні не може рухати людину по тій складній дорозі перетворення на пастора мега-церкви так, як вона того потребує. Весь зовнішній вплив змарніє задовго до того, як ви станете пастором величезної церкви. Поради, підбадьорювання та настанови є досить короткотривалими для того, аби спонукати будь-якого служителя Євангелії вціліти на шляху до зростання церкви. 

Яке бачення може вам допомогти

Палке внутрішнє бачення та мрія можуть зробити дещо таке, чого для вас не може зробити жодна людина. 

Внутрішнє палке бачення та мрія робить вас досить упокореними для того, аби чинити все необхідне для зростання церкви. 

Палке бажання та мрія про більшу церкву змушує вас молитись за її зростання. Та якщо ви не маєте того палкого бачення та мрії, ви ніколи не зможете молитись досить старанно, аби привернути Божу увагу. 

Палке бачення та мрія про більшу церкву змушує вас шукати мудрості та стратегій, що необхідні для зростання церкви. Без того палкого бачення та мрії ви не приділятимете потрібної уваги для пошуку мудрості, котра необхідна для зростання церкви. Невдовзі ви лише роздратуєтесь від стратегій, котрим вчать інші пастори. Без палкого бачення ви скажете, що таке вчення не спрацьовує. 

Внутрішнє палке бажання та мрія спонукають вас читати та перечитувати одне й те саме доти, доки щось не спрацює. 

Без палкого бачення та мрії про велику церкву ви не матимете часу на читання книг, котрі направляють до зростання церкви. 

Палке бачення та мрія про більшу церкву спонукає вас зустрічатись із людьми, котрі допоможуть вам у зростанні церкви. Вони упокорять вас настільки, аби ви спілкувались та мали стосунки із потрібними людьми до тих пір, поки їх вплив та помазання не перейде на вас. 

Якщо ви не маєте того палкого бачення та мрії про велику церкву, ви не слухатимете послань, котрі спричиняють зростання церкви.  Ви критикуватимете саме те, чого потребуєте найбільше і навіть глузуватимете з того. 

Лише палке бажання та мрія є справжнім джерелом сталої влади, витривалості та завзятості, потрібних на довгому шляху до зростання церкви. 

ЧАСТИНА 2

ЗРОСТАННЯ ЦЕРКВИ ТА волонтери

Розділ 2

Як можна досягти великих речей за допомогою мирян

лайк – МИРЯНИН

Історія вчить нас, що великих речей можна досягти за допомогою людей, котрим «бракує навичок». Швидкий погляд на досягнення … чи звичайних людей надихне вас використати їх для зростання церкви. 

Слово «layman» походить від грецького слова laikos (λαϊκός), що означає «той, що не має навичок». Далі наведені кілька значень слова ….

1. Мирянин – це звичайна людина. 

2. Мирянин – це нормальна людина. 

3. Мирянин – це рядова людина. 

4. Мирянин – це звична людина. 

5. Мирянин – це така як всі людина.

6. Мирянин – це загальна людина.

7. Мирянин – це людина, яких ми зустрічаємо щодня.  

8. Мирянин – це середньостатистична людина. 

9. Мирянин – це той, хто не є професійним. 

10. Мирянин – це той, хто не є експертом. 

11. Мирянин – це той, хто не є спеціалістом.

12. Мирянин – це той, хто не має навичок. 

13. Мирянин – це той, хто не є навчався. 

14. Мирянин – це той, хто не має освіти.

15. Мирянин – це той, хто не має ліцензії. 

Величезні досягнення в церковному світові

1. Миряни були стовпами великої реформації церкви. 

Переклад Біблії виконаний Мартіном Лютером на мову загала змінила світ. Замість того, аби бути перекладеною на Латину, Біблія була зроблена більш доступною для рядового читача. 

Як тільки прості люди отримували одкровення щодо знання, вони змінювали світ. Розуміючи, що спасіння було дано всім людям завдяки Божій благодаті, вони повставали та мали успіх у тому, що нам відомо як Реформація.  

2. Миряни були стовпами великої Методистської церкви. 

На середину 20 століття Методизм став найчисленнішою протестантською деномінацією в Сполучених Штатах. Велика Методистська церква отримала успіх завдяки простим людям.

В традиціях ранньої методистської церкви було призначати пастора-мирянина, котрий проводив служіння поклоніння та проповідував у групі церков, що називались «округ». 

Пастор-мирянин ходив чи їздив верхи довкола певного округу та проповідував згідно встановленого графіку та часу. 

Після призначення служителів та пасторів, цю традицію волонтерської проповіді продовжили призначенням «місцевих методистських проповідників» до кожної окремої церкви.

Їх затверджували та запрошували вже поруч розташовані церкви в якості помічника служителя чи під час їх планової відсутності. 

3. Миряни були стовпами найбільших церков в світі. 

Одним із фундаментальних принципів на котрому будується церква Повного Євангелія «Йойдо» – це принцип роботи за допомогою волонтерів. 

Церква Повного Євангелія «Йойдо», що була заснована Девідом Йонггі Чо та його тещою Чоі Йа-шіл, пасторами Асамблеї Божої, проводила своє жіноче служіння поклоніння 15 Травня 1958 року із чотирма іншими жінками в домівці Чоі Йа-шіл.

До 1977 року чисельність тієї церкви досягла п’ятидесяти тисяч членів, а за два роки вона помножилась на два. 30 Листопада 1981 року чисельність церкви досягла ста тисяч. На цей час церква стала найбільшою в світі та була визнана такою у «Лос Анджелес Таймс». 

У 2007 році церква нараховувала 830, 000 членів, і проводила сім недільних служінь, що перекладались на шістнадцять різних мов. 

4. Миряни є стовпами величезних мереж церков, що беруть початок в Нігерії та Гані. 

Церква Божа із центральним офісом в Нігерії та Церква П’ятидесятниці із офісом у Гані відомі тим, що знайшли гарне застосування мирянам Обидва служіння мають величезну мережу церков та регулярно приймають в служіння волонтерів для проповіді Слова та роботи пастора. 

Церква П’ятидесятниці була заснована ірландським місіонером, котрого надіслала Апостольська церква з Бредфорду, ОК до так званого в той час, Золотого Узбережжя. 

Служіння зросло до розміру у 1,7 мільйонів членів. Церква П’ятидесятниці має більше як 13 тисяч церков у 70 країнах на усіх континентах світу. 

У 1952 році Церква Божа Викуплених Християн була заснована в Нігерії пастором Па Джосая Акіндайомі. 

Під керівництвом Головного Єпископа Превелебний Адебоя, служіння зросло до того, що мала церкви у 140 країнах світу із мільйонами прихожан. 

Вірно те, що все це – величезні досягнення і вони стали можливими завдяки внеску волонтерів. 

Великі досягнення у світському житті

1. Велика система урядової системи демократії з’явилась завдяки мирянам. 

Демократія – це надання звичайним людям можливості діяти та змінювати уряд, якщо вони того бажають. 

Демократія – це сила звичайних людей відмовитись від життя за неприйнятних обставин. 

Демократія – це прийняття участі та вплив звичайних людей на країну. 

Демократія будується на принципі рівних можливостей, що надані всім звичайним людям. 

2. Велика сила народилась завдяки мирянам. 

Американська революція є класичним прикладом сили звичайних людей в формуванні історії. 

Звичайні люди дали народження потужній силі. На розі минулого сторіччя Американська Революція стала успішним експериментом, котрий відмітив перехід від світу, що контролювали кілька чоловік до світу, котрий став контролюватись багатьма. 

Революція здійснювалась невеличкими революційними організаціями, такими як «Сини Свободи». Ті організації не контролювались багатими та впливовими власниками нерухомості, але звичайними людьми із звичайним соціальним статусом, котрі зібрались разом та посіяли насіння Революції. 

3. Велика перемога у виборах прийшла завдяки мирянам. 

В Травні 2008 року Барак Обама – перший темношкірий президент в історії Сполучених Штатів Америки, переміг демократів у перегонах за крісло президента Сполучених Штатів. 

І хоча найбагатші та найвпливовіші демократи країни підтримували Клінтон та забезпечили підтримку у мільйони доларів, Обама зібрав підтримку більшу ніж будь-який інший кандидат в історії країни за допомогою сили звичайних людей. 

Обама зібрав більше як 80 мільйонів доларів, більшість з яких надійшли від невеличких внесків звичайних людей. 

Розділ 3 

Як звичайні люди допомагали зростанню церков

Я мав справу із двома типами служіння – повне служіння та волонтерське служіння (служіння мирян). Більшість пасторів знають лише про існування повного служіння. Я маю на меті допомогти вам відкрити реальність того, як звичайні люди можуть спричинити зростання церкви. 

Волонтер – це той, хто має світську роботу та одночасно є активним в служінні Господу Ісусу. Служитель у повному служінні – це той, хто залишив своє світське робоче місце заради того, аби повністю сконцентруватись на служінні. 

Багато служителів, що знаходяться у повному служінні неохоче сприймають ідею про участь волонтерів у служінні. Все це тому, що вони бажають зберегти служіння винятково для небагатьох, «покликаних» служителів Божих. 

Деякі повні служителі не бажають прийняти реальність про те, що звичайні люди можуть зробити якийсь істотний (не фінансовий) внесок в служіння. Багатьом повним служителям подобається сприймати звичайних людей в якості джерела фінансової підтримки. 

Пасторам подобається почуватись особливими, виконуючи свої ексклюзивні обов’язки служителя. «Чому звичайні люди будуть робити те, що роблю я?», - говорять вони. Вони думають: «Зрештою, якщо ви можете виконувати роботу, котру виконую я, то що робить мене особливим? Що робить мене (пастора) відмінним якщо волонтери можуть робити теж саме, що й я?»

Багато служителів не вірять в те, що волонтери можуть нести служіння. Бувало пастори запитували мене: «А вони матимуть час відвідувати паству?» чи «А вони справляться із винятковими випадками?» «Чи зможуть вони служити із силою, так само як ми?»

Відповідь на все це проста – «Так!» Я вже багато років займаюсь волонтерським служінням і знаю, що все це можливо на практиці. 

Я пишу цю книгу для того, аби познайомити вас із альтернативою традиційній концепції повного служителя, котрий постійно знаходиться в храмі. Волонтерське служіння – це ключ до зростання церкви. Церкви, котрі пережили феноменальне зростання, всі використовували принцип використання волонтерів в служінні. Я вірю, що це є ключем до виконання Великого доручення. Кілька пасторів та священиків не зможуть завоювати весь світ. Для цього участь повинні приймати всі. Багато людей повинні приймати участь у найвищому рівні служіння в церкві. 

Існує таке поняття як пастор – волонтер, тобто пастор, котрий поєднує світську роботу із служінням. Дев’яносто процентів пасторів в моїй церкві – це пастори-волонтери. 

Пастори повного служіння повинні почуватись безпечно в своєму положенні для того, аби підбадьорювати звичайних людей до участі. В служінні немає нічого містичного! Деякі пастори бажають, аби служіння було вкрите таємницею, і тоді їх члени почувались залежними від них. 

Прийшов час зняти завісу містичності із мистецтва піклування про паству. Це те, у чому багато хто може приймати участь. Для звичайних людей – це благословення дізнатись, що вони можуть бути корисними для служіння! Яке це благословення для пастора дізнатись, що завдяки внеску волонтерів його церква зростатиме. 

Я не кажу, що немає потреби у повному служінні. Я сам є повним служителем. Дуже потрібно, аби повні служителя на 100 відсотків приймали участь в служінні. Існують певні речі, котрі можуть зробити лише повні служителі. 

Я був пастором-волонтером

Коли мені було п’ятнадцять, і я вчився в школі, Господь відкрився мені. З того самого дня, коли я віддав Христу своє життя, я став активним в служінні. Я приймав участь у завоюванні душ для Христа та піклуванні про новонавернених. Я також приймав участь у співі та грі на музичних інструментах для Господа. 

У першій фазі мого християнського життя я не був традиційним недільним прихожанином. Більш того, я не часто ходив до церкви у неділю. Моє християнське життя було таким активним з понеділка до суботи, що в неділю я відпочивав! В понеділок та середу я вів молитовне служіння та розбір Біблії. По вівторках та Четвергах я мав репетицію музичного служіння. По п’ятницях ми проводили служіння посту та молитви. А в суботу ми проводили служіння усамітнення із десятої ранку до шостої вечора. 

Приймаючи участь у всіх цих служіннях я паралельно продовжував навчання. Я закінчив підготовку до  екзаменів по вступу до Британських вишів GCE 'O' та здав їх із відзнакою, отримавши сім одиниць (одиниця – це найвища оцінка). То було великим досягненням за будь-якими стандартами. Я очолював рейтинг найкращих в своєму класі з GCE 'A' (назва екзамену в Британії – прим. перекладача) та був одним з небагатьох в нашій школі, кого прийняли до медичної школи. В цей період я приймав повну участь в служінні. Я проповідував! Я приводив людей до покаяння! Я навідував людей вдома! Я консультував багатьох людей! Я постив та молився! В якийсь період я так багато постив, що став худорлявим як ввелосипед. Дехто навіть запитував мене: «Ти що вважаєш, що як станеш скелетом, то потрапиш на Небеса?»

Та мені ніколи не платили за ту справу служіння, в котрій я приймав участь. До того часу як мені виповнилось дев’ятнадцять, я вже був повністю задіяний в служінні. Багато овець звертались до мене за скеруванням та молитвою. До 1980 я вже став потужним проповідником та лідером спільноти «Об’єднання Святого Письма». Я намагаюсь сказати, що служіння можна нести паралельно із іншими справами. 

У 1982 я вступив до Університету. Я мав привілей вивчати медицину – одну з найскладніших спеціальностей, що займає багато часу. Під час навчання в Університеті я розпочав християнську групу, котра існує і донині. 

Коли я був на четвертому курсі, я почав готувати підґрунтя для церкви. Потім я став пастором та був визнаний ще під час навчання в Медичному Університеті. 

В той час мені ніхто не платив за несення служіння. При цьому я не відставав в навчанні. Навпаки, я дуже добре навчався та отримував нагороди за успішне навчання. Я використовував мудрість та жертвував свій особистий час для того, аби приймати участь в служінні. 

Жертва та мудрість

Жертва та мудрість – це два головні ключі до участі  у волонтерському служінні. 

Яким є головне завдання пастора? Хіба тільки проводити церемонію поховання та весілля? Звичайно, що ні! Ці два є обов’язками служителя, але вони не є