Ті, хто забуває

Розділ 1

Неправедність забудькуватих людей

Бо не є неправедний Бог… До Євреїв 6:10 (Сучасний переклад О. Гижи)

1. Забудькуваті люди — неправедні.

Бо не є неправедний бог, щоб забув справу вашу і працю любови, котру виявили ви у ймення Його, послуживши і служачи святим. До Євреїв 6:10 (Сучасний переклад О. Гижи)

Більшість людей знають, що чотири найбільші гріхи — то брехня, крадіжка, блуд та вбивство. Якщо ж запитати людей про забудькуватість, то навряд чи вони назвуть цю ваду гріхом. Але слово Боже чітко висловлюється з цього приводу. Забудькуватість — це ознака неправедності! Забути, не визнати, не згадати — це гріх перед Богом.

Чи панна забуде оздобу свою, наречена — про стрічки свої? А народ Мій про Мене забув незчисленні вже дні

Єремія 2:32

Іноді дуже важко зрозуміти, як люди можуть забувати настільки важливі аспекти.

Цей класичний уривок Святого Письма на тему відступництва говорить про те, що наречена не забула б одягнути весільну сукню, бо для молодої її весільна сукня є найціннішим з усього.

Багато наречених замовляють свою сукню задовго до весільної церемонії. Тож наведений вище уривок ілюструє абсурдність того факту, коли хтось забуває про Бога. Випадок забуття Господа порівнюється із неймовірною можливістю того, щоб наречена забула одягнути свою весільну сукню.

Люди дорослішають і забувають того, хто піклувався про них, хто їх годував та любив їх. Люди також схильні забувати тих, хто привів їх до Христа, хто зростив їх в Господі, та тих, хто поставив їх на служіння. Чи можливо таке, що люди забувають тих, хто допоміг їм у найважливіші моменти життя? Чи можуть вони розвернутись та атакувати тих людей, що їх зростили? Звісно! Це відбувається постійно у нашому житті.

Коли люди процвітають, вони часто забувають про Бога. Європа залишила Господа, бо стала найбагатшою частиною світу. Але саме Бог дав європейцям те, що вони мають. Після того, як люди стають мільйонерами, то нерідко стають атеїстами. Але ж як це жалюгідно — забувати того, хто дав нам все, що маємо! Насправді це — несправедливість, котра заслуговує на найсуворіше покарання.

2. Ті, хто забувають, — неправедні і не мають в собі Божої природи. 

Бо не є неправедний бог, щоб забув справу вашу і працю любови, котру виявили ви у ймення Його, послуживши і служачи святим. До Євреїв 6:10 (Сучасний переклад О. Гижи)

Бог не забуває! Людина забуває, але Бог ніколи не забуває! Той, хто забуває, не має в собі Божої природи. Схильність забувати те, чого ні в якому разі не можна забувати, є проявом нечестивої та зіпсованої людської природи.

Людина, що живе під контролем Слова Божого та Духа Божого, не забуває про важливі речі.

Душевній людині не подобається пам’ятати тих, хто їй допоміг. Плотська неспасена людина не любить згадувати, звідки вона прийшла, не хоче, аби хтось знав, яким чином вона стала тим, ким є зараз.

Але Божа природа не така. Коли Ісус ходив по землі, Він постійно говорив нам, звідки прийшов.

Він казав, що не може робити нічого від Себе, що говорить лише ті слова, які дав Йому Батько.

Усе це різко контрастує із погордливою беззаконною людиною. Горда та нечестива людина не розголошує свого походження. Вона вірить, що підняла себе сама, і вважає, що має успіх у житті лише завдяки власній силі.

3. Забудькуваті люди — неправедні і приречені на зів'ядання. 

Чи папірус росте без болота? Чи росте очерет без води? Він іще в доспіванні своїм, не зривається, але СОХНЕ раніш за всіляку траву: отакі то дороги ВСІХ ТИХ, ХТО ЗАБУВАЄ ПРО БОГА… Йов 8:11-13

Люди, котрі забувають, схильні до засихання, зів’ядання. Гріх забудькуватості є таким серйозним, що прокляття сиплють як дощ в житті тих людей, котрі не пам’ятають. Немає потреби чекати проголошення прокляття проти себе за забуття важливих речей. Святе Письмо вже проголосило, що ті, хто забуває Бога, засохнуть. Тож нам варто бути обережними і не забувати всі ті шляхи, якими Бог вів нас, та все те, що Він для нас зробив.

4. Неправедні люди не розуміють всієї небезпеки власної забудькуватості.

Над річками Вавилонськими, — там ми сиділи та й плакали, коли згадували про Сіона!

На вербах у ньому повісили ми свої арфи,

співу бо пісні від нас там жадали були поневолювачі наші, а веселощів — наші мучителі: «Заспівайте-но нам із Сіонських пісень!»

Як же зможемо ми заспівати Господнюю пісню в землі чужинця?

Якщо я забуду за тебе, о Єрусалиме, — хай забуде за мене правиця моя!

Нехай мій язик до мого піднебіння прилипне, якщо я не буду тебе пам'ятати, 

Якщо не поставлю я Єрусалима над радість найвищу свою! Псалми 136:1-6

Нам варто ставитись до питання пам’яті дуже серйозно. Псалмоспівець знав, що забути Єрусалим було б найбільшою трагедією. Тому він прикликав на себе прокляття на той випадок, якщо б забув, звідки прийшов. Ось наскільки важливою є пам’ять. Якщо ми не пам’ятаємо певних речей, то, можливо, навіть припинимо існувати, щезнемо. Язик прилипне до нашого піднебіння, якщо ми забудемо, звідки підняв нас Бог; наша права рука не зможе підписати чек, якщо ми забудемо те, що зробив для нас Бог.

5. Неправедні люди забувають Бога, коли мають домівку та багатство.

ЩОБ, КОЛИ ТИ БУДЕШ ЇСТИ Й НАСИТИШСЯ, І ДОБРІ ДОМИ БУДУВАТИМЕШ, і осядеш у них, а худоба твоя велика та худоба твоя мала розмножиться, і срібло та золото розмножаться тобі, і все, що твоє, розмножиться, то щоб не загордилося серце твоє, і щоб не забув ти Господа, Бога свого, що вивів тебе з єгипетського краю, з дому рабства… Повторення Закону 8:12-14

Гріх забудькуватості зазвичай уражає тих людей, що мають усього сповна! Люди, що живуть у власних будинках, схильні забувати Бога. Ті, хто примножують своє майно, також швидко забувають Бога.

Необхідно бути такою людиною, котра багатіє і процвітає, але при цьому не забуває, звідки вона прийшла. Сумно, що нерідко заможні люди багато розмовляють, але жертвують мало. Люди говорять про благословення, яке Бог дав їм, але не шанують Бога за те, що Він зробив.

6. Неправедні люди, що забувають, часто є гордими.

…Щоб, коли ти будеш їсти й наситишся, і добрі доми будуватимеш, і осядеш у них, а худоба твоя велика та худоба твоя мала розмножиться, і срібло та золото розмножаться тобі, і все, що твоє, розмножиться, то щоб не ЗАГОРДИЛОСЯ СЕРЦЕ ТВОЄ, і щоб не забув ти Господа, Бога свого, що вивів тебе з єгипетського краю, з дому рабства… щоб ти не сказав у серці своїм: Сила моя та міць моєї руки здобули мені цей добробут. Повторення Закону 8:12-14,17

Гордість — це одна з основних причин забудькуватості. Люди не бажають визнавати, що їм допоміг Бог.

Вони також не бажають згадувати, що хтось з людей допомагав їм влаштуватися у житті.

У своєму серці такі люди вважають, що піднялися самостійно і хочуть, щоб ми думали так само.

Ці люди не шанують Бога, а їх серця загордилися.

Люди, котрі не дають десятини, не визнають, що Бог вплинув на їх процвітання. Коли серце людини загордилося, вона каже: «Я тяжко працював, аби отримати те, що маю».

Сучасні погани з Европи

Якось я запитав заможну жінку з Европи про те, чи вірить вона у Бога. Вона здивовано подивилась на мене, майже приголомшена тим, що я поставив таке «дурне»